Історію захисних черевиків можна простежити до початку 20-го століття, коли люди почали звертатися до питань промислової безпеки. У цей час були прийняті закони про компенсацію. До цього періоду замінити травмованого працівника було дешевше та швидше, ніж запровадити заходи безпеки. Проте витрати на відповідальність змусили багато великих компаній почати зосереджуватися на обладнанні, яке було безпечнішим у використанні, ніж раніше. У 1930-х роках компанія Red Wing Shoes Company почала продавати черевики зі сталевим носком. Німецькі похідні черевики, які використовували офіцери, які не були у війську у Другій світовій війні, також були посилені металевими підносками. У 1970 році Конгрес США прийняв Закон про безпеку та гігієну праці, який мав на меті забезпечити роботу працівників у безпечних умовах. Для забезпечення дотримання стандартів безпеки на робочому місці було створено адміністрацію. Ці стандарти включали ті, які вимагали використання захисного взуття в місцях, де створювалася загроза травм стопи. У ці дні захисне взуття є обов’язковою вимогою в багатьох галузях промисловості, як-от будівництво та гірничодобувна промисловість.